Географічні задачі

Вчимося  розв’язувати  задачі

Атмосфера

Задачі  на  зміну  температури  повітря  з  висотою

    Для  розв’язування  задач  на  зміну  температури  повітря  з  висотою  слід  враховувати  таку  закономірність:

  З  підняттям  угору  на  1000 метрів  температура  повітря  в  тропосфері  знижується  на  6º С.

Приклад  розв’язку  задачі

     Відомо, що  на  висоті  500  м  над  рівнем  моря  температура  становить  +20 С. Визначте  температуру  повітря  на  висоті  3 000 м  над  рівнем  моря.

1.     Визначаємо  різницю  висот  у  метрах

3 000 – 500 = 2 500 ( м )

2.     Враховуючи  вище  записану  закономірність, знаходимо, як  зміниться  температура  із  зміною  висоти  на  2 500 м.

Використовуємо  метод  пропорції:

1 000 м – 6º С

2 500 м – хº С

Х= 2 500×6÷1 000

Х= 15º С

3.     Визначаємо  температуру  повітря  на  заданій  висоті

20º С – 15º С = 5º С

Відповідь:  5º С

      Примітка:  слід  памятати, якщо  дана  висота  перебуває  вище  за  задану  точку, то  знаходимо  різницю  температур, якщо  ж  нище  заданої  точки ( наприклад, потрібно  визначити  температуру  на  висоті  100 м  над  рівнем  моря ), знаходимо  суму  температур.

          Щоб  обчислити  середню  температуру  повітря ( за  добу, тиждень, місяць  чи  рік ) необхідно  додати  всі  значення  температур  за  вказаний  період ( враховуючи  математичні  знаки +  або - ) і  знайдену  суму  поділити  на  кількість  спостережень ( знаходимо  середнє  арифметичне ).

Приклад  розв’язку  задачі

Час, год	8	12	16	20	24
Температура  повітря,  С	-2	0	+4	+2	-6

Середня  температура    1)   -2+0+4+2-6= -2º С

2)     -2÷5= - 0,4º С

Щоб  обчислити  амлітуду  температур, плтрібно  від  найвищого  показника  температури  за  даний  період  відняти  найнижчий.

   Згідно  умови  даної  задачі:

+4 – ( - 6 ) = 10º С.

Задачі  на  зміну  атмосферного  тиску  з  висотою

Для  розвязування  задач  на  зміну  атмосферного  тиску  з  висотою  слід  враховувати  таку  закономірність:

  З  підняттям  угору  на  1000 метрів  атмосферний  тиск  в  тропосфері  знижується  на  100  мм.рт.ст.

Приклад  розв’язку  задачі

    Відомо, що  на  висоті  500 м  над  рівнем  моря  атмосферний  тиск  становить  710  мм.рт.ст. Визначте  атмосферний  тиск  на  висоті  2 500 м  над  рівнем  моря.

1.     Визначаємо  різницю  висот  у  метрах:

2 500 – 500  = 2 000 ( м )

2.     Враховуючи  вище  записану  закономірність, знаходимо, як  зміниться  атмосферний  тиск  із  зміною  висоти  на  2 000 м.

Використовуємо  метод  пропорції:

1000 м – 100 мм.рт.ст.

2000м – х  мм.рт.ст

Х= 2 000×100÷1000

Х=200 мм.рт.ст.

3.     Визначаємо  атмосферний  тиск  на  заданій  висоті

710-200=510 мм.рт.ст.

Відповідь:  510  мм.рт.ст.

   Примітка:  слід  пам’ятати, якщо  дана  висота  перебуває  вище  за  задану  точку, то  знаходимо  різницю  тисків, якщо  ж  нище  заданої  точки ( наприклад, потрібно  визначити  атмосферний  тиск  на  висоті  100 м  над  рівнем  моря ),знаходимо  суму  атмосферних  тисків.

Задачі  до  теми  "Атмосферний  тиск"

6  клас

Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.

Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст.  = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.

Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м  атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м
Відповідь: висота гори 2100 м
Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:

Задача 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:
18°С – 15°С = 3°С
2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:
3°С × 1000 м : 6°С = 500 м
3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.

ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ ВІДСТАНЕЙ У ГРАДУСАХ І КІЛОМЕТРАХ ЗА ГРАДУСНОЮ СІТКОЮ ТА ВИЗНАЧЕННЯ   ВИСОТИ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ

Довжина дуги 1° меридіана становить 111,1 км. Для того щоб визначити довжину дуги 1° на тій чи іншій паралелі, потрібно довжину дуги 1° екватора (111,3 км) помножити на косинус даної паралелі.

Задача 1. Визначте, чому дорівнює довжина дуги 1° паралелі 60°.

Розв'язання:

1) 111,3 км • cos 60° = 111,3 км • 0,5 = 55,65 км.

Відповідь: довжина дуги 1° на паралелі 60° дорівнює 55,65 км.

Задача 2. Визначте приблизну відстань у км між м. Щорс Чернігівської області (51°30' пн. ш., 32° сх. д.) та м. Миколаїв (47° пн. ш., 32° сх. д.).

Розв'язання:

1)  Ці міста розташовані на одному меридіані, тому визначаємо різницю широт:

51°30' пн. ш. - 47° пн. ш. = 4°30'

2)  визначаємо відстань між містами в км: 4°30' • 111,1 = 499,95 км.

Відповідь: відстань між містами Щорс та Миколаїв становить 499 км 95 см.

Висоту Сонця над горизонтом визначають за формулою: h = 90° - Ф ± а

 де h — кут, під яким Сонце перебуває над горизонтом опівдні,

Ф — географічна широта,

 а — схилення Сонця.

Схилення Сонця для кожної дати треба визначати за спеціальними таблицями, тому найчас­тіше зустрічаються задачі для конкретних дат:

22 червня (Сонце в зеніті над Північним тропіком): h = 90° - Ф + 23°27'

22 грудня (Сонце в зеніті над Південним тропіком): h = 90° - Ф - 23°27'

21 березня, 23 вересня (Сонце в зеніті над екватором): h = 90° - Ф + 0°

Задача 3. Визначте максимально можливу висоту Сонця над горизонтом опівдні на території України.

Розв'язання:

Максимально можлива висота Сонця над горизонтом для території України буде над  її крайньою південною точкою — мисом Сарич (44°23' пн. ш., 33°44' сх. д.) у день літнього сонцестояння.

 h = 90^о-44°23' + 23°27'   h = 69°

Відповідь: максимальна висота полуденного Сонця над горизонтом на території України мож­лива 22 червня і вона становить =69°.

ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕВОГО ТА ПОЯСНОГО ЧАСУ

Задача 1. За місцевим часом у Києві 12 год 10 хв. Котра година зараз у Львові? Київ 30°30' сх. д.,

Львів— 24° сх. д.

Розв'язання:

1)   визначаємо різницю довготи: 30°60' сх. д. - 24° сх. д. = 6°30';

2)   визначаємо різницю в часі:

3)   6°30' х 4 хв = 26 хв;

4)   визначаємо місцевий час у Львові. Львів розташований на захід від Києва, тому різницю нам потрібно віднімати.

12 год 10 хв - 26 хв = 11 год 44 хв

Відповідь: місцевий час у Львові — 11 год 44 хв.

Задача 2. Як відрізняється місцевий час від поясного у Харкові? Географічна довгота м. Хар­кова —

 36° сх. д.

Розв'язання:

1)   визначаємо різницю довготи. Поясний час — це час осьового географічного меридіану
даного годинного поясу. Для часового поясу +2, у якому розташована Україна, це буде
меридіан 30° сх. д.

36° сх. д. - 30° сх. д. = 6°;

2)   визначаємо різницю в часі:
6° х 4 хв = 24 хв.

Відповідь: місцевий час у Харкові від поясного відрізняється на 24 хв.